Правила виконання завіреного перекладу з польської мови на українську мову в аспекті перекладу імен, прізвищ та географічних назв

Лис 23, 2020

В Україні немає інституту присяжних перекладачів, тому аспекти перекладу, зокрема завіреного перекладу, власних імен та географічних назв не так детально врегульовані, як це є у Польщі. Єдиним документом, яким повинні керуватися присяжні перекладачі української мови є Український правопис, затверджений Українською національною комісією з питань правопису (протокол № 5 від 22 жовтня 2018 р.).
Нижче подаю конкретні параграфи, які стосуються передання українською мовою прізвищ та імен польською мовою. Подаю лише складні випадки. Мої примітки записані в квадратних дужках курсивом.

-io	Польське сполучення літер io передаємо: 1) сполученням літер йо після б, п, в, м, ф: Голембйовський [Gołębiowski], Мйодович [Miodowicz], Пйотровський [Piotrowski]; 2) через ьо після м’яких приголосних: Аньолек [Aniołek], Генсьорський [Gęsiorski], Козьолецький [Koziołecki]. (див. § 144, п. 5)
–ie	Польські ie після приголосних передаємо літерою е: Бронéвський [Broniewski], Вéслав [Wiesław], Мечислáв [ Mieczysław] (див. § 144, п. 2)
Звук [j]	Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: … Гоя, Єйтс, Савоя, Феєрбах, Маєр, Каєнна, Ісая, Йоганн, Рамбує, Соєр, Хаям, Хеєрдал, Юнона. (див. § 126)
-іa	У кінці слова іншомовне -іa передаємо звичайно через -ія: … Гарсія, Галлія. (див. §129, п. I, п. 2.)
–і	У польських прізвищах та іменах і передаємо: 1) через і на початку слова та після приголосного: Івашкевич [Iwaszkiewicz], Зволінський [Zwoliński], Лінда [Linda], Міцкевич [Mickiewicz]; 2) через и після шиплячих і ц та в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, ович): Бжозович [Brzozowicz], Козицький [Kozicki], Коперник [Kopernik], Сенкевич [Sienkiewicz]; ]. (див. § 144, п. 6). [Вважаю, що у завіреному перекладі потрібно транслітерувати через і, а не українізувати]
-sk(i), -ck(i), -dzk(i)	Суфікси слов’янських прізвищ -sk(i), -ck(i), -dzk(i) передаємо відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий), дзьк(ий): Броневський [Broniewski], Даргомижський [Dargomyżski], Маяковський [Majakowski], Мусоргський [Musorgski], Островський [Ostrowski]; Гомулицький [Homulicki], Городецький [Horodecki]; Грудзький [Grudzki], Завадзький [Zawadzki]; (див. § 144, п. 10) [Вважаю, що у завіреному перекладі не потрібно українізувати польське закінчення]
Прикметникові закінчення польських прізвищ -y	Прикметникові закінчення … польських прізвищ -y передаємо через –ий: Бялий [Biały], Новотний [Nowotny], Палацький [Pałacki], Смирненський [Smirnenski]. (див. § 144, п. 10) [Вважаю, що у завіреному перекладі не потрібно українізувати польське закінчення]
-ń, -ś, -ć -(dź)	М’якість польських приголосних ń, ś, ć (dź) у прізвищах перед суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий) і м’якими приголосними не позначаємо м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються: Виспянський [Wyspiański], Яблонський [Jabłoński]; Свядек [Świadek], Цвік [Ćwik]. В усіх інших випадках м’якість попередніх приголосних передаємо літерами і, ю, я та ь (у кінці слова): Дзісь [Dziś], Дзюравець [Dziurawiec], Сятковський [Siatkowski]. (див. § 144, п. 10) [Варто наголосити, що ś на початку слова передається як c, оскільки ь у цих випадках ставиться в кінці слова, Свядек [Świadek]
-n, -s, -c, -dz	М’якість польських приголосних n, s, c, dz позначаємо в українській мові літерою ь лише в кінці слова: Куронь [Kuroń], Дзісь [Dziś], Цирліць [Ćirlić], Недзведзь [Niedwiedź], але Урбанчик [Urbańczyk], Кусневич [Kuśniewicz], Свядек [Świadek], Свідзинський [Świdzyński] (див. § 144, п. 13, Примітка 1)
-ą, -ę	Польські носові ą, ę передаємо, як і в прізвищах, (див. § 144, п. 9) сполученнями літер: 1) сполученнями літер ом, ем перед губними приголосними: Домбровський [Dąbrowski], Заремба [Zaręba], Кемпа [Kępa]; 2) сполученнями літер он, ен перед іншими приголосними: Зайончек [Zajączek], Пайонк [Pająk], Пйонтек [Piątek], Венгжинович [Węgrzynowicz], Єнджиховський [Jędrzychowski], Свенцицький [Święcicki]. (див. § 144, п. 9)
-g	У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови – буквою г (Вергілій, Гарсія, Гегель, Георг, Гете, Грегуар, Гуллівер) і шляхом імітації іншомовного [g] – буквою ґ (Верґі́лій, Ґарсі́я, Ге́ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґулліве́р і т. ін.). і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ (Верґілій, Ґарсія, Геґель, Ґеорґ, Ґете, Ґреґуар, Ґуллівер і т. ін.). (див. § 122, п. 3)

Правила написання географічних назв

Відповідно до 149. Географічні назви інших країн (Український правопис 2018) Географічні назви інших країн передаємо в українській мові відповідно до вимог практичної транскрипції.
У 2001 році Міністерство екології та природних ресурсів України прийняло Інструкцію з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі, у якому визначило основні правила передачі українською мовою польських географічних назв. Нижче подаю витяг з Інструкції. Відмінності між інструкцією та чинним правописом зазначила зірочкою * та цитатою з Українського правопису у квадратних дужках під таблицями.

Витяг з Інструкції:

«1.1. Ця інструкція визначає основні правила передачі українською мовою польських географічних назв.

1.2. Польські географічні назви передаються українською мовою згідно з літературною вимовою польської мови без урахування діалектних особливостей.

1.3. З відхиленням від правил цієї інструкції наводяться назви низки об’єктів, які закріпилися в українській літературі та картографії у традиційній формі (див. п.4.1).

1.4. В інструкції поданий орієнтовний список об’єктів, які зображуються на картах та планах населених пунктів (додаток 2) і список скорочень географічних термінів і слів, які входять до складу польських географічних назв (додаток 3) та короткі відомості про звуки та графіку польської мови (додаток 4).

1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання польських географічних назв мають бути великомасштабні карти і атласи останніх років видання польською мовою.

1.6. Окрім картографічних джерел, для встановлення правильного написання географічних назв польською мовою повинні використовуватися переписи, довідники населених пунктів, довідники адміністративно-територіального поділу, інші видання подібного плану.

2. ПРАВИЛА ПЕРЕДАЧІ ЛІТЕР ТА БУКВОСПОЛУЧЕНЬ

2.1. Польський алфавіт складається з таких знаків: Аа, ą, Вb, Cc, Ćć, Dd, Ee, ę, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Łł, Mm, Nn, ń, Oo, Óó, Pp, Rr, Ss, Śś, Tt, Uu, Ww,Yy, Zz, Źź, Żż.

2.2. Таблиця передачі українською мовою літер та буквосполучень польської мови:

№ з/n	Польська літера або буквосполучення	Передача українською мовою	Позиція в слові	Приклади	Примітки
1	2	3	4	5	6
1.	a	а		Adamowo – Адамово Radawa – Радава	Про передачу сполучення іа див. п.17 таблиці
1.	a	я	після l	Lachowo – Ляхово Bezwola – Безволя	Про передачу сполучення ja див. п.2.3
2.	ą	он		Mąkolice – Монколіце Łąck – Лонцк Bartąg – Бартонґ	Про передачу сполучень іą, ją див. відповідно п.17 таблиці і п.2.3
	ą	ом	перед b та p	Dąbrowa – Домброва Skąpe – Скомпе
	ą	ьон	після l	Lądek – Льондек
	ą	ьом	після l перед b та p	Ląpowice – Льомповіце
3.	b	б		Babin – Бабін Obora – Обора
4.	c	ц		Cecenowo – Цеценово Solec – Солєц
5.	ch	х		Chalin – Халін Cicha – Ціха
6.	cz	ч		Czacz – Чач Barczewko – Барчевко
7.	ć	ць		Ćwiklice – Цьвікліце Boćwinka – Боцьвінка Gać – Ґаць
8.	d	д		Dalewo – Далєво Gozd – Ґозд
9.	dz	дз		Dzbądz – Дзбондз Gardzko – Ґардзко
10.	dź	дзь	перед всіма приголосни-	Dźbów – Дзьбув Brodźce – Бродзьце
1	2	3	4	5	6
			ми з наступним голосним і	Dźwierszno Małe – Дзьвєршно- Мале Niedźwiada – Нєдзьвяда
11.	dż	дж		Drążdżewo – Дронжджево Gnieżdżewo – Ґнєжджево
12.	е*	е є	після l	Ełk – Елк Zakopane – Закопане Lesko – Лєско Neple – Неплє	Про передачу сполучення іе див. п.17 таблиці. Про передачу сполучення je див. п.2.3
13.	ę	ен ем	перед b та р	Będlino – Бендліно Chęciny – Хенціни Dębica – Дембіца Kępno – Кемпно	Про передачу сполучення іę, ję див. відповідно п.17 таблиці та п.2.3
14.	f	ф		Fasty – Фасти Gryf – Ґриф
15.	g	ґ		Garbno – Ґарбно Burdąg – Бурдонґ
16.	h	г		Hacki – Гацкі Uhnin – Угнін
17.	i ia ią ie* ię io ió iu	і я ’я ьон йон йом є ’єн єм ьо ю ’ю ю	перед приголосними та в кінці слова після b, p, w після b та p перед b та р після b, p, m перед b та p після b, p, w	Anin – Анін Wiskitki – Віскіткі Gdynia – Ґдиня Babiak – Баб’як Książki – Ксьонжкі Piątek – Пйонтек Wiąpków – Вйомпкув Liniewo – Лінєво Osie – Осє Babięta – Баб’єнта Miękowo – М’єнково Zięby – Зємби Baniocha – Баньоха Łosiów – Лосюв Piórków – П’юркув Siucice – Сюціце Dziurków – Дзюркув	Про передачу літери і, яка відображає звук (j), див п.2.3
18.	j	й	в кінці слова та перед при- голосними	Gaj – Ґай Bejdy – Бейди	Про передачу j з наступним голосним див. п.2.3
19.	k	k		Kuklin – Куклін Naklik – Наклік
20.	l	л ль	в кінці слова та перед при- голосним	Lesko – Лєско Szklarnia – Шклярня Koniecpol – Конєцполь Lgota – Льґота	М’який приголосний, див. п.1, 12, 25, 26, 35 таблиці
21.	ł	л		Łabowa – Лабова Bysław – Бислав	Твердий приголосний
22.	m	м		Małomice – Маломіце Barnim – Барнім
23.	n	н		Nawiady – Нав’яди Dmenin – Дменін
1	2	3	4	5	6
24.	ń	нь		Bończa – Боньча Lubań – Любань
25.	o	о ьо	після l	Ołobok – Олобок Komorowo – Коморово Bulowice – Бульовіце Babilon – Бабільон	Про передачу io, jo, див. відповідно п.17 таблиці та п.2.3
26.	ó	у ю	після l	Bóbrka – Бубрка Nosków – Носкув Kurzelów – Кужелюв	Про передачу іо, jo, див. відповідно п.17 таблиці та п.2.3
27.	p	п		Paprotnia – Папротня Gotelp – Ґотельп
28.	r	р		Rurka – Рурка Kobiór – Коб’юр
29.	rz	ж ш	перед ch, k, p, t та після ch, k, p, t	Barzowice – Бажовіце Bachórz – Бахуж Pierzchnica – Пєшхніца Barzkowice – Башковіце Krzanowice – Кшановіце Kietrz – Кєтш
30.	s	с		Sasino – Сасіно Las – Ляс
31.	sz	ш		Szadłowice – Шадловіце Kalisz – Каліш
32.	szcz	щ		Szczepice – Щепіце Choszczno – Хощно
33.	ś	ш		Trzeboś – Тшебош Leśna – Лєшна Boleścin – Болєшцін Ścinawa – Шцінава Ciświca – Цішвіца Radość – Радошць Radomyśl – Радомишль Śniadowo – Шнядово
34..	t	т		Tatynia – Татиня Berest – Берест
35.	u	у ю	після l	Augustowo – Ауґустово Ursus – Урсус Chludowo – Хлюдово Klusy – Клюси	Про передачу iu, ju, див. відповідно п.17 таблиці та п.2.3
36.	w	в		Wawrochy – Ваврохи Albertów – Альбертув
37.	y	и		Kryry – Крири Charzykowy –Хажикови Brynek – Бринек
38.	z	з		Zuzela – Зузеля Wilkołaz – Вільколаз
39.	ź	ж		Źródła – Жрудла Roźrzadło – Рожжадло Rogoźnica – Роґожніца Brzeźniak – Бжежняк Gnieździska – Ґнєждзіска Haźlach – Гажлях
40.	ż	ж		Żur – Жур Ochoża – Охожа

*[Польське, чеське й словацьке закінчення -e, що наявне в географічних назвах із суфіксами -ц, -іц-, -иц- (лат. -c-, -ic-) і виражає значення множини, в українській мові передаємо закінченням -і з відповідним граматичним значенням: Кéльці, Кóшиці, Лíдиці, Пáрдубиці. Ці географічні назви відмінюємо: Кóшиці — Кóшиць, Кóшицям… Назви на зразок Закопáне мають форму прикметника середнього роду (однина) й, отже, їх відмінюємо за зразком: Закопáне, Закопáного, Закопáному і т. ін. (Примітка до § 149 підпункт 3 пункт 1 Українського правопису)]

**[Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Бíла, оз. Бíле, Вíтка, Ліснá, Негорíле, Піщáне, мис Сíрий та ін. Це стосується й польського ia: Бíла Підля́ська, Білостóк тощо. (§ 149 підпункт 3 пункт 1 Українського правопису)]

***[Літери слов’янських алфавітів е, ě та сполуку іе передаємо через е: Бéздна, Ворóнеж, Зáгреб, Зеленодóльськ, Новé Мéсто, Опóле, Ветлýга, Лéна, Пéнза, Щéцин. (§ 149 пункт 1 Українського правопису]

Витяг з Інструкції:

2.3. Таблиця передачі сполучення j з наступними голосними:

Сполучення	Передача
Сполучення	На початку слова	Після голосного	Після приголосного
ja	я	-я	-ья, -’я
ją	йон (йом – перед b та р)	-йон (-йом – перед b та р)	-ьон (ьом – перед b та р)
je	є	-є	-ьє, -’є
ję	єн (єм – перед b та р)	-єн (-єм – перед b та р)	-’єн (-’єм – перед b та р)
jo	йо	-йо	-ьо
jó	ю	-ю	-ью, -’ю
ju	ю	-ю	-ью, -’ю

Приклади:

Jabłków -Яблкув

Krojanty-Кроянти

Osjaków-Осьякув

Jądrzewie- Йонджевє

Zajączkowo- Зайончково

Jedlinka-Єдлінка

Grajewo-Ґраєво

Jędrychowo- Єндрихово

Pajęczno-Паєнчно

Jodłowa-Йодлова

Radziejowice- Радзєйовіце

Примітка. Звук j у позиції між приголосним та голосним звуком зустрічається після префіксів, а також у словах іноземного походження; j після префіксів завжди передається буквою j. У словах іноземного походження j у положенні між приголосним та голосним передається буквою j після с, s, z, а в решті випадків (згідно з орфографічною реформою 1936 р.) пишеться літера і. У цих випадках сполучення і з наступним голосним передається за правилами передачі j з наступними голосними.

Наприклад:

Рabianice– Паб’яніце

Legionowo– Лєґьоново

2.4. Наголос у польській мові постійний і, як правило, припадає на передостанній склад: Варшáва, Жирáрдув, Станíслав-Дóльни.

3. ПЕРЕДАЧА ГЕОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ І НАПИСАННЯ СКЛАДЕНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

3.1. Географічні терміни, тобто слова, які пояснюють рід об’єкта: гора, річка, озеро тощо, у польській мові можуть стояти або перед назвою, або після неї.

3.2. При передачі українською мовою польські географічні терміни, які збігаються з українськими термінами за значенням та коренем, перекладаються (ці терміни відмічені в додатку 1):

Kamienna Góra – г. Камєнна

Kanał Bachorze – кан. Бахоже

Jezioro Dąbie – оз. Домбє

Świtałowy Ostrów – о. Швіталови

При цьому в прикметниках на –ski, –ska, –skie, –cki, –cka, –ckie закінчення -і, -а, -іе змінюються закінченнями повної форми українських прикметників (тобто –ski, –ska, –skie, –skie передаються відповідно як: -ський, -ська, -ське, -ські, а -сki, -сkа, -сkіе, -сkіе передаються відповідно як -цький, -цька, -цьке, -цькі):

Góry Kaczawskie – Качавські гори

Jezioro Borzymowskie – оз. Божимовське

Bielawskie Błota – Бєлявські болота

Puszcza Notecka – Нотецька пуща

Kanał Gliwicki – кан. Ґлівіцький

При творенні прикметника за допомогою суфікса –sk– від географічної назви, що закінчується на приголосний, відбуваються такі фонетичні зміни:

після приголосних g, ż, z (ґ, ж, з) суфікс –ськ– змінюється на –зьк–:

Tarnobrzeski (від Tarnobrzeg) – Тарнобжезький

Chodzieski (від Chodzież) – Ходзєзький

Wilkołaski (від Wilkołaz) – Вільколазький

Польське –dzki (–dzka, –dzkie, –dzkie) у прикметниках передається українським -дський, якщо основа іменника закінчується на –d, і українським -дзький, якщо основа іменника закінчується на –dz:

Starogardzki (від Starogard) – Староґардський

Sieradzki (від Sieradz) – Сєрадзький

Щодо приголосних k, c, cz (відповідно до українських к, ц, ч) та ch, s, sz (відповідно до українських х, с, ш), то польський і український правописи збігаються:

після приголосних k, c, cz суфікс –sk– змінюється на –ск– та передається українським –цьк-:

Brzeźniacki (від Brzeźniak) – Бжежняцький

Rogoźnicki (від Rogoźnica) – Роґожніцький

Czacki (від Czacz) – Чацький

Приголосні s, ch, sz перед суфіксом –sk– не зберігаються:

Ursuski (від Ursus) – Урсуський

Banioski (від Baniocha) – Баньоський

Kaliski (від Kalisz) – Каліський

3.3. Польські географічні терміни, які не збігаються з українськими термінами за значенням і коренем, транскрибуються:

Przylądek Rozewie – мис Пшильондек-Розев’є

Przełęcz Palenica – пер. Пшеленч-Палєніца

Lądek Zdrój – джерело Льондек-Здруй

3.4. Польські назви, які складаються з двох або більше слів, передаються українською мовою через дефіс, при цьому кожне слово складеної назви пишеться з великої букви:

Juszkowy Gród – Юшкови-Ґруд

Kadłub Turawski – Кадлуб-Туравскі

Такі значення як południowy (південний), północny (північний), dolny (нижній), górny (верхній), średni (середній) тощо транскрибуються, якщо входять до складу назв населених пунктів:

Ścinаwka Górna – Шцінавка-Ґурна

Ścinawka Średnia – Шцінавка-Шредня,

і перекладаються, якщо використовуються в назвах фізико-географічних об’єктів:****

Pojezierze Środkowomazurskie – Центральномазурське поозір’я

Pojezierze Wschodniomazurskie – Східномазурське поозір’я

Sudety Zachodnie – Західні Судети

Sudety Wschodnie – Східні Судети

Прикметники, які входять до складу назв окремих частин гірських систем, або перекладаються:

Beskid Wyspowy – Острівні Бескиди,

або транскрибуються і передаються з українськими закінченнями:

Beskid Sądecki – Cондецькі Бескиди

Beskid Żywiecki – Живєцькі Бескиди

****[Звичайно перекладаємо і прикметники на означення розмірів, взаємного розміщення та сторін світу в складі географічних назв: Велúкий каньйóн, Нúжній Нóвгород, Півдéнна Амéрика, Півнíчний пóлюс. (§ 151 підпункт 2 пункт 2 Українського правопису)]

Отже, як випливає з вищезазначеного в Україні по різному врегульовано правили передачі українською мовою польських географічних назв. Оскільки Український правопис прийнято пізніше, значить за загальним правилом та у випадках відмінного регулювання треба застосовувати правила з Українського правопису.