Правила виконання завіреного перекладу з української мови на польську мову в аспекті перекладу імен, прізвищ і географічних назв та деякі інші правила

Лис 22, 2020

Основним нормативно-правовим актом, яким регулюється діяльність присяжного перекладача та встановлюються правила виконання завірених перекладів, є:

  • Ustawa o zawodzie tłumacza z dnia 25 listopada 2004 r. (Dz. U. 2004 Nr 273 poz. 2702), (українська версія Закону РП «Про професію присяжного перекладача» доступна за посиланням: https://ukrainskitlumacz.pl/ustawa-o-zawodzie-tlumacza/).

Інші нормативно-правові акти, видані на виконання положень вищезазначеного закону:

  • Rozporządzenie Ministra Sprawiedliwości z dnia 24 stycznia 2005 r. w sprawie wynagrodzenia za czynności tłumacza przysięgłego (зі змінами від 16 жовтня 2019 року) (https://www.gov.pl/web/sprawiedliwosc/nowe-stawki-wynagrodzenia) (Постанова Міністра юстиції «Про винагороду для присяжних перекладачів»). Зведену таблицю ставок опрацювала організація ТЕПІС https://tepis.org.pl/wp-content/uploads/Tabela-stawek-TP.pdf (українська мова відноситься до II групи мов). Ці ставки застосовуються у разі перекладу на замовлення органів, зазначених у ст. 15 Закону «Про професію присяжного перекладача», таких як суд, прокуратура, поліція та органи публічного управління. З іншими клієнтами (фізичними та юридичними особами) застосовуються ринкові ціни на підставі договору з замовником. Це випливає з ч. 1 ст. 16 вищезазначеного закону.
  • а також інші постанови міністра юстиції, доступні у вкладці „Akty wykonawcze” за посиланням http://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20042732702.

Нормативно-правові акти, які стосуються діяльності присяжного перекладача:

  • У моїй статті на блозі подано найчастіші випадки, в яких письмовий чи усний переклад повинен виконати виключно присяжний перекладач (з посиланням на конкретні положення законодавчих актів Польщі) https://ukrainskitlumacz.pl/uk/обовязок-виконання-перекладу-прися/ Інші випадки, в який закон не вимагає участі присяжного перекладача, вимога завіреного перекладу є преференцією отримувача такого перекладу. Варто зазначити, що професія присяжного перекладача вважається професією публічної довіри (подібно до професії нотаріуса), тому завірений переклад для отримувача є гарантією безсторонності).

Документ рекомендаційного характеру, який враховує практичні аспекти виконання перекладу:

  1. Правила перекладу імен, прізвищ та імен по батькові, записаних нелатинським алфавітом:
  • присяжні перекладачі української мови керуються передусім положенням частини 2 статті 14 Закону «Про професію присяжного перекладача»: «Виконуючи переклад імен та прізвищ з мов, які не записані латинським алфавітом або використовують інші системи письма, перекладач повинен транслітерувати або транскрибувати ці імена та прізвища згідно з їхнім записом у документах, що дають право на перетин кордону, чи їх копіях, а у разі браку таких документів – перекласти відповідно до правил правопису, чинних у країні видачі документа, що підлягає перекладу

Це означає, що за загальним правилом у завіреному перекладі перекладач переписує імена та прізвища з закордонного паспорта громадянина України. У разі, якщо закордонного паспорта немає, або якщо клієнт не бажає показувати закордонний паспорт (якщо запис у паспорті та запис у перекладі буде відрізнятися, клієнт матиме у майбутньому проблеми з документами, виготовленими на підставі такого завіреного перекладу), то ім’я та прізвище перекладач транслітерує згідно з Постановою КМУ від 27 січня 2010 року № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-п#Text), тобто ім’я та прізвище записується так, як би це було записано в закордонному паспорті, виробленому після 2010 року. Для полегшення роботи Державна міграційна служба створила додаток, який автоматично подає запис імені та прізвища латинським алфавітом відповідно до Правил транслітерації 2010 року. У цьому додатку можна перевірити написання свого імені та прізвища у разі браку паспорта https://dmsu.gov.ua/services/transliteration.html.

Варто згадати, що до 2010 року діяли інші правила транслітерації, і тому багато громадян України у паспортах для виїзду за кордон має інші записи, наприклад, Yuliya, замість теперішнього Yuliia тощо.

  • Згідно з параграфом 49 Професійного кодексу присяжного перекладача імя по батькові рекомендовано перекладати у незміненій формі (§ 49. Imiona odojcowskie należy przytaczać w niezmienionej formie.), наприклад, Ivanovych, Yuriivna. З огляду на те, що це рекомендація, а не імперативна норма, деякі присяжні перекладачі перекладають ім’я по батькові описово, а саме syn Ivana, córka Yuriia. Такий переклад прийнятний, але може викликати труднощі для польських державних службовців, якщо треба буде записати імена батька у називному відмінку. Найдоцільніше перекладати ім’я по батькові повністю, додаючи примітку про ім’я батька: Yuriivna [imię ojca: Yurii].
  • Отже, замовляючи завірений переклад, подайте перекладачеві запис імен та прізвищ всіх осіб, згаданих у документі, згідно з записами у паспорті для виїзду за кордон, якщо такий паспорт є.
  1. Правила перекладу географічних назв, розташованих поза Республікою Польща:
  • перекладаючи географічні назви, присяжний перекладач української мови передусім керується Urzędowym Wykazem Polskich Nazw Geograficznych Świata (2019 р.) (Офіційний перелік польських географічних назв світу, виданий Комісією із стандартизації географічних назв поза територією Республіки Польщі (Komisja Standaryzacji Nazw Geograficznych Poza Granicami Rzeczypospolitej Polskiej). (Офіційний перелік доступний за посиланням: http://ksng.gugik.gov.pl/wpngs.php). У цьому переліку географічні назви записано польським відповідником, тобто згідно з історичним записом. Така вимога перекладу встановлена у Законі «Про документи цивільного стану» (Ustawa Prawo o aktach stanu cywilnego z dnia 28 listopada 2014 r. (Dz. U. 2014 poz. 1741), а саме відповідно до частини 3 статті 30 цього закону «Назви населених пунктів, розташованих поза Республікою Польщі, записуються відповідно до запису, встановленому Комісією із стандартизації географічних назв поза територією Республіки Польщі» (Nazwę miejscowości położonej poza granicami Rzeczypospolitej Polskiej zamieszcza się w pisowni ustalonej przez Komisję Standaryzacji Nazw Geograficznych poza Granicami Rzeczypospolitej Polskiej). Тобто польські державні службовці, створюючи документ про цивільний стан (свідоцтва тощо), записують географічні назви згідно офіційного переліку.
  • У разі, якщо географічної назви немає в вищезгаданому офіційному переліку, присяжний перекладач керується правилами, розробленими цією ж Комісією, заміщеними у документі від 29 червня 2016 року Zasady stosowania nazw zagranicznych miejscowości w aktach stanu cywilnego (Правила запису в документах про цивільний стан назв закордонних населених пунктів. Документ доступний за посиланням: http://ksng.gugik.gov.pl/akta_stanu_cywilnego.php). Згідно з пунктом третім цього документа: «Назву населеного пункту, для якої немає польської назви, і яка записана в оригіналі нелатинським алфавітом, потрібно записати літерами литинського алфавіту (транслітерувати). Передання латинськими літерами повинно здійснюватися відповідно до правил транслітерації, прийнятої Комісією із стандартизації географічних назв для цієї мови [посилання на правила: http://ksng.gugik.gov.pl/latynizacja.php, język ukraiński, перша колонка „Transliteracja”], або відповідно до правил транслітерації, що прийняті в країні, де розташований населений пункт…» Правила транслітерації, прийняті Комісією, є ідентичні правилам, що затверджені Постановою КМУ від 27 січня 2010 року № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею», а отже, якщо перекладач не знайде польського запису географічної назви в офіційному переліку, то застосує правила транслітерації за 2010 рік. Правильність транслітерації, здійсненої присяжним перекладачем, можна також перевірити за допомогою додатка Державної міграційної служби https://dmsu.gov.ua/services/transliteration.html
  1. Вимога зазначення на завіреному перекладі інформації про те, з якого документа здійснено переклад
  • відповідно до частини 2 статті 18 Закону «У виконаних перекладах та завірених копіях також обов’язково зазначається інформація про те чи вони виконані з оригіналу, з перекладу чи з копії, а також чи переклад або копія є завіреними і ким.» (Na sporządzonych tłumaczeniach i odpisach pism należy stwierdzić, czy sporządzono je z oryginału, czy też z tłumaczenia lub odpisu, oraz czy tłumaczenie lub odpis jest poświadczony i przez kogo.). Отже, щоб завірений переклад точно прийняли у місці вимоги, присяжному перекладачеві обов’язково потрібно показати оригінал документа. Завірений переклад також може бути виконаний з копії, але про це варто попередити отримувача такого перекладу. Варто зазначити, що присяжний перекладач має можливість завіряти свої переклади за допомогою електронного підпису, який є рівнозначний звичайній печатці та власноручному підпису (юридична підстава: ч. 1a статті 18 вищевказаного закону).
  • присяжний перекладач, який не вказує у завіреному перекладі з чого виконано переклад, порушує закон, а такий переклад вважається таким, що виконано з копії, та може не бути прийнятим у місці вимоги.
  1. Заборона перекладати з іншої мови, крім тої, з якої присяжний перекладач має повноваження:
  • Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону «Про професію присяжного перекладача» «Для завірення письмових перекладів та копій документів, присяжний перекладач використовує печатку, яка по колу містить дані про ім’я та прізвище перекладача, а всередині – вказівку про мову стосовно якої він має повноваження, а також номер у реєстрі присяжних перекладачів, зазначений у ч. 2 статті 6. ( 18. 1. Do poświadczania tłumaczeń oraz poświadczania odpisów pism wydawanych w formie pisemnej tłumacz przysięgły używa pieczęci, zawierającej w otoku jego imię i nazwisko, a w środku wskazanie języka, w zakresie którego ma uprawnienia, oraz  pozycję   na   liście   tłumaczy   przysięgłych,   o której   mowa w art. 6 ust. 2.).
  • Також у § 60 Професійного кодексу присяжного перекладача вказано: «Фрагменти чи елементи документа, що записані мовою, що є іншою, ніж мова документа та мова перекладу, треба описати в примітці перекладача, вказуючи цю мову, або у разі це неможливості її ідентифікації, подати примітку: [текст третьою мовою] або переписати цей фрагмент. Переклад елементів тексту мовою, іншою ніж мова документа, дозволяється лише у разі, якщо присяжний перекладач має повноваження перекладати з цієї мови» (§ 60. Fragmenty lub elementy dokumentu w języku innym niż język źródłowy i język docelowy należy opisać w uwadze tłumacza przez określenie tego języka albo, w razie niemożności jego identyfikacji, przez stwierdzenie: [tekst w języku trzecim] lub przepisanie tego fragmentu. Tłumaczenie elementów tekstu w języku innym niż źródłowy jest dopuszczalne tylko wtedy, gdy tłumacz przysięgły ma uprawnienia do tłumaczenia danego języka.).
Kategoria: Без категорії