Історія внесення змін до Закону «Про професію присяжного перекладача» (част. 2)

Шоста поправка. 30 листопада 2015 р. набув чинності Закон РП від 5 серпня 2015 року «Про внесення змін до законів, що регулюють умови доступу до виконання певних професій» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2015 р., с. 1505). Внесено зміни у пункт 1 частини 1 статті 2, а саме додано формулювання: «якщо на підставі та в порядку, передбаченому законодавством Європейського Союзу, ці особи мають право на працю або самозайнятість на території Республіки Польща», який після зміни отримав таку редакцію: «має польське громадянство або громадянство держави-члена Європейського Союзу, держави-члена Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) – сторони Угоди про Європейську економічну зону, громадянство Швейцарської Конфедерації або громадянство іншої країни, якщо на підставі та в порядку, передбаченому законодавством Європейського Союзу, ці особи мають право на працю або самозайнятість на території Республіки Польща або, на засадах взаємності, мають громадянство іншої держави»;

скасовано вимогу про отримання ступеня магістра, про що внесено зміни до пункту 5 частини 1 статті 2. Попередній запис: «здобуття вищої освіти і отримання ступеня магістра або рівнозначного ступеня в державах перелічених у пункті 1» змінено на запис: «здобуття вищої освіти», це означає, що достатньо мати ступінь бакалавра або інженера;

статтю 2 доповнено пунктом 3 наступного змісту: «Міністр юстиції може, шляхом прийняття рішення, звільнити кандидата на присяжного перекладача з вимоги здобуття освіти, передбаченої у п. 5 ч. 1, у випадку, коли кількість присяжних перекладачів певної мови є недостатньою для захисту суспільних інтересів і потреб правосуддя. Звільнення відбувається за заявою кандидата на присяжного перекладача, поданою не пізніше ніж за 30 днів до дати іспиту»;

скасовано статтю 9 наступного змісту: «До 31 січня кожного року міністр юстиції публікує у формі оголошення у своєму офіційному бюлетені, список присяжних перекладачів, повідомляючи про це воєводів. Воєводи безкоштовно надають загальний доступ до списків присяжних перекладачів у визначеному для цього місці, у своєму офісі та в робочий час воєводського управління. В оголошенні та списках, про які йдеться у ч. 1 і 2 не подаються дані, вказані в пунктах 2, 4 і 9  статті 8»;

статтю 11 доповнено частиною 2 наступного змісту: «Міністр юстиції, шляхом прийняття рішення, призупиняє виконання присяжним перекладачем його функцій, за заявою останнього, на період, вказаний у заяві, але не довше ніж на 5 років»;

у статті 21 до обов’язків, за недотримання яких перекладач підлягає професійній відповідальності, додано обов’язок, передбачений у частині 2 статті 8, а саме: «Перекладач зобов’язаний повідомити про зміну даних, які підлягають внесенню до реєстру, протягом 30 днів з моменту настання обставин, на основі яких виникли ці зміни»;

частина 1 статті 21, у якій передбачено покарання в межах професійної відповідальності присяжних перекладачів, доповнено пунктом 3 наступного змісту: «штраф у розмірі не менше десятої частини від середньої заробітної плати у сфері народного господарства за календарний рік, що передує видачі законного рішення у справі про професійну відповідальність присяжного перекладача, оголошеного головою Центрального статистичного управління в офіційному віснику Республіки Польща «Монітор Польскі» на підставі ст. 20 ч. 1 літ. а Закону РП від 17 грудня 1998 року «Про пенсії за віком та пенсії по інвалідності з Фонду соціального страхування» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2015 р., с. 748 із змінами 24) і не перевищує цієї виплати».

Сьома поправка. 18 січня 2016 року набув чинності Закон РП від 22 грудня 2015 року «Про правила підтвердження професійних кваліфікацій, здобутих у державах-членах Європейського Союзу ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2016 р., с. 65). Cтаттю 18 доповнено частиною 1a наступного змісту: «Присяжний перекладач може за допомогою захищеного електронного підпису, підтвердженого дійсним кваліфікованим сертифікатом, завірити в електронній формі перекладений документ чи засвідчену копію документа. Завірити засвідчену копію документа в електронній формі можна лише на підставі оригіналу, перекладу або засвідченої копії документа в письмовій формі» та пунктом 1b наступного змісту: «Міністр у справах економіки, за погодженням з міністром юстиції, може встановити, шляхом видачі постанови, додаткові технічні та організаційні вимоги для підтвердження та обробки даних, вказаних у кваліфікованих сертифікатах для присяжних перекладачів, враховуючи необхідність ідентифікації присяжних перекладачів та керуючись необхідністю забезпечення належного захисту електронного підпису під час виконання завдань присяжного перекладача».

Восьма поправка. 07.10.2016 р. набув чинності Закон РП від 5 вересня 2016 року «Про довірчі послуги та електронну ідентифікацію ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2016 р., с. 1579). Частина 1а статті 18 була викладена в наступній редакції: «Присяжний перекладач може за допомогою захищеного електронного підпису завірити в електронній формі перекладений документ чи засвідчену копію документа. Завірити засвідчену копію документа в електронній формі можна лише на підставі оригіналу, перекладу або засвідченої копії документа в письмовій формі».

Дев’ята поправка. 01.10.2018 набув чинності Закон РП від 3 липня 2018 р. про внесення змін до закону «Про вищу освіту і науку» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2018 р., с. 1669). Скасовано вимогу, яка стосувалася членів екзаменаційної комісії, а саме: викладачі університету не обов’язково повинні працювати у вищих навчальних закладах. Пункт 1 частини 3 статті 3 викладено у наступній редакції: «чотирьох викладачів університету, які проводять заняття зі спеціальності «Філологія», подані за списком від міністра у справах вищої освіти і науки».

Завершуючи, хочу звернути увагу на дослідження і висновки Кароліни Нартовської, які опубліковані у статті «Nartowska, K., 2018, „Ustawa o zawodzie tłumacza przysięgłego a tłumaczenie sądowe w Polsce”, [w:] Rocznik Przekładoznawczy 13, s. 171-193, 2018». Авторка ілюструє як нові норми змінили ситуацію на ринку присяжних перекладів: «Із загальної кількості присяжних перекладачів у Польщі, що налічує сьогодні 10 841 осіб, із яких майже 83% – це перекладачі лише чотирьох мов: німецької, англійської, російської та французької, лише частина з них, а саме, 7,5% стали присяжними у порядку, передбаченому новим законом. Це означає, що 10 000 польських присяжних перекладачів були вписані у реєстр присяжних до набуття чинності Закону РП «Про професію присяжного перекладача», тобто згідно з положеннями постанови міністра юстиції від 8 червня 1987 року «Про судових експертів і присяжних перекладачів» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» № 18 с. 112)».

Таким чином, після введення нових вимог щодо перевірки компетенцій кандидатів на присяжних перекладачів, кількість записів у реєстрі різко зменшилися. Щоб змінити цю ситуацію, законодавець почав вводити спрощення, скасовувати обмеження, розширювати список категорій осіб, які бажають бути присяжним перекладачем, що підтверждують вищенаведені зміни.