Обов’язок виконання перекладу присяжним перекладачем

Бер 9, 2019

Аналізуючи процесуальні норми, що регулюють участь перекладача у кримінальному, цивільному та адміністративному провадженні, можна зробити висновок, що перекладач не обов’язково повинен бути присяжним, оскільки у відповідних положеннях немає терміну «присяжний». А це означає, що можна залучити «неприсяжного» перекладача у порядку ad hoc. Найчастіше це відбувається у випадках відсутності перекладача конкретної мови. Нижче наводжу відповідні процесуальні норми:

Відповідно до статті 204 Кримінального процесуального кодексу від 6 червня 1997 року ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» № 89, с. 555, зі змінами):

1. Необхідно залучити перекладача у випадках, якщо потрібно допитати:

1) особу, яка є глухою чи німою, і якщо спілкування з такою особою за допомогою письма буде недостатнім;

2) особу, яка не володіє польською мовою.

2. Також потрібно залучити перекладача, якщо виникає необхідність перекласти польською мовою письмовий документ укладений іноземною мовою, або навпаки, або ознайомити сторону провадження зі змістом досліджуваних доказів.
3. Положення, що застосовуються до експертів, застосовуються відповідно до перекладачів.

Відповідно до статті 265 Цивільного процесуального кодексу від 6 червня 1997 року ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 1964 р. № 43 с. 296):

1. Суд може залучити перекладача для участі у проведенні допиту свідка, який недостатньо володіє польською мовою.
2. Положення, що застосовуються до експертів, застосовуються відповідно до перекладачів. Працівник органу правосуддя може виконувати обов’язки перекладача без складення присяги, посилаючись на складення службової присяги.

Відповідно до статті 69 Адміністративно-процесуального кодексу від 14 червня 1960 року ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 1960 р. № 30 с. 168):

2. До протоколу допиту особи, яка давала показання іноземною мовою, потрібно долучити переклад показань польською мовою та вказати особу та адресу перекладача, який зробив переклад; також цей перекладач повинен підписати протокол допиту.

Однак існують певні законодавчі положення, відповідно до яких переклад повинен бути виконаний присяжним перекладачем. Подані нижче нормативно-правові акти не становлять вичерпного переліку. Це, зокрема:

Закон від 28 листопада 2014 року «Про акти цивільного стану ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2014 р., с. 1741). Відповідно до статті 31: «документи іноземною мовою подаються разом із їх офіційним перекладом польською мовою, зробленим присяжним перекладачем, внесеним до реєстру, що ведеться міністром юстиції»;
Закон від 12 грудня 2013 року «Про іноземців» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» с. 1650). Відповідно до частини 2 статті 8: «документи, складені іноземною мовою, що є доказами у справі, яка ведеться на підставі закону, подаються разом із їх перекладом польською мовою, зробленим присяжним перекладачем»;
Закон від 20 серпня 1997 року «Про національний судовий реєстр» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2013 р., № 1203, консолідований текст зі змінами), у якому статтею 47а передбачено, що «товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, командитно-акціонерні товариства та європейські компанії можуть добровільно заміщувати у «Судовому та господарському моніторі» будь-якою офіційною мовою Європейського Союзу інформацію про внесення записів до реєстру разом із її перекладом польською мовою, завіреним присяжним перекладачем;
Закон від 16 лютого 2007 року «Про захист конкуренції та прав споживачів» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» № 50, с. 331, зі змінами), у якому статтею 51 передбачено, що «документ, складений іноземною мовою, і який є доказом у справі, що розглядається головою управління у справах захисту конкуренції та прав споживачів, потрібно перекласти польською мовою у присяжного перекладача або подати переклад частини документа, що становить доказ у справі;
Закон від 18 березня 2008 року «Про принципи визнання професійних кваліфікацій, отриманих у державах-членах Європейського Союзу ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» № 63, с. 194), який у статті 9 передбачає, що заяви про визнання кваліфікації потрібно подавати польською мовою, а листи та документи під час даного провадження – польською мовою або разом з перекладом польською мовою, зробленим присяжним перекладачем;
Постанова міністра праці та соціальної політики від 29 січня 2009 року «Про видачу дозволу на працевлаштування іноземця» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» № 16, с. 84), у якій у § 8 передбачено, що «документи іноземною мовою, які є доказами у справі про отримання дозволу, подаються разом з їх перекладом польською мовою, зробленим присяжним перекладачем, крім документів, що посвідчують особу чи проїзних документів»;
Постанова міністра охорони здоров’я від 27 грудня 2007 року «Про подання заяви на лікування чи проведення діагностичних досліджень за кордоном, а також повернення транспортних витрат» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» № 249, с. 1867 із змінами), у якій зазначено, що під час подачі заяви до відділення Фонду, частина II цієї заяви подається у перекладі офіційною мовою країни, у якій повинна надаватися допомога, або англійською мовою, здійсненим присяжним перекладачем;
Постанова міністра інфраструктури від 22 липня 2002 року «Про реєстрацію та маркування транспортних засобів» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2007 року № 186, с. 1322, консолідований текст зі змінами), у якій у частині 1 § 5 передбачено, що «документи, складені іноземною мовою, додаються до заяви про реєстрацію чи скасування реєстрації разом із перекладом польською мовою, здійсненим присяжним перекладачем». Проте, у випадку відсутності на території Республіки Польща присяжного перекладача даної мови, положеннями постанови допускається подання перекладу, зробленого присяжним перекладачем країни, з якої доставлено транспортний засіб;
Постанова міністра освіти і науки від 6 квітня 2006 року «Про нострифікацію шкільних свідоцтв та атестатів зрілості, отриманих за кордоном» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» № 63, с. 443), у якій частиною 6 § 14 передбачено, що «документи для розгляду у процедурі нострифікації, складені іноземною мовою, подаються разом із їх перекладом польською мовою, підготовленим або завіреним присяжним перекладачем, який внесений до реєстру присяжних перекладачів при Міністерстві юстиції або який виконаний консулом Республіки Польща в країні, де документ був виданий.

Матеріал для вищенаведеної статті взято з книги: Egzamin na tłumacza przysięgłego: komentarz, teksty egzaminacyjne, dokumenty/red. nauk. Bolesław Cieślik, Liwiusz Laska, Michał Rojewski; wybór tekstów Marek Kuźniak [i in.], Warszawa: Beck, 2010 r., 173 s.