Історія внесення змін до Закону РП «Про професію присяжного перекладача» (част. 1)

До набуття чинності Закону РП «Про професію присяжного перекладача», тобто до 25 січня 2005 року ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2004 р. №273, с. 2702), нормативно-правовим актом, що регулював порядок та виконання діяльності присяжного перекладача, булa постанова міністра юстиції від 8 червня 1987 року «Про судових експертів і присяжних перекладачів» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» №18, с. 112). Ця постанова не встановлювала вимоги щодо складання іспиту, а знання іноземної мови та перекладацькі вміння повинні були підтверджуватися дипломом про здобуття вищої освіти із присвоєнням ступеня магістра зі спеціальності «Філологія» або «Прикладна лінгвістика» для відповідної мови. За згодою міністра юстиції підтверджувати знання іноземної мови та вміння перекладати можна було також іншим дипломом або сертифікатом. Відповідно до § 17 вищезазначеної постанови: «Перекладачем іноземної мови може бути особа, яка: має польське громадянство, має повну цивільну дієздатність; якій виповнилось 26 років; підтвердила відповідні знання польської та іноземної мови, з якої вона буде перекладати, а також вміння перекладати; забезпечила гарантію належного виконання обов’язків перекладача; здобула вищу освіту; виразила згоду бути перекладачем. Відповідно до ч. 2: «В особливо обґрунтованих випадках, зокрема, у разі відсутності перекладачів з даної мови, голова суду може відступити від вимоги, передбаченої у п. 5 ч. 1».

Відповідно до § 18 «Знання іноземної мови і перекладацькі вміння повинні підтверджуватися дипломом про закінчення відповідних ВНЗ із спеціальностей“Філологія” або “Прикладна лінгвістика”. За згодою міністра юстиції підтверджувати знання іноземної мови та вміння перекладати можна було також іншим дипломом або сертифікатом. Положення ч. 1 застосовуються відповідно для підтвердження знання польської мови».

Попередня постанова була замінена Законом РП «Про професію присяжного перекладача», який набув чинності 25 січня 2005 року, запровадивши новий порядок призначення присяжних перекладачів. Закон позбавив голів районних судів повноважень стосовно призначення присяжних перекладачів, а органом, який повинен вносити запис до реєстру присяжних перекладачів після виконання кандидатом усіх законодавчих вимог та складення іспиту, став міністр юстиції. Із моменту набуття чинності закону до нього вносилися зміни 9 разів. Згідно з інформацією, опублікованою на веб-сайті ISAP (Internetowy System Aktów Prawnych), нижче подаю ці зміни у хронологічному порядку.

Перша поправка. 12.07.2006 р. набув чинності Закон РП від 12 травня 2006 року про внесення змін до закону «Про професію присяжного перекладача» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2006 р. №107, с. 722). Цей закон вніс зміни у статтю 33. Статтю доповнено пунктом 2, тобто розширено перелік категорій осіб, які можуть стати присяжними перекладачами на попередніх умовах, а саме, окрім категорії осіб, які вже були присяжними перекладачами на підставі норм, що діяли до набуття чинності закону, додано категорію осіб, які були призначені присяжними перекладачами, але не встигли скласти присягу голові обласного суду. Також продовжено термін подання заявок із 6 місяців до 2 років.

Друга поправка. 02.01.2011 р. набув чинності Закон РП від 5 серпня 2010 року «Про захист інформації з обмеженим доступом» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2010 р. №182, с. 1228). Зміна, прийнята цим законом, стосувалася статті 7, що становить текст присяги. Попереднє формулювання у тексті присяги: «дотриманням державної та іншої охоронюваної законом таємниці» було змінено на: «дотриманням охоронюваної законом таємниці», тобто поняття «державна таємниця» вилучено. Це пов’язано із прийняттям Закону РП «Про захист інформації з обмеженим доступом», яким встановлювалися нові правила захисту секретної інформації.

Третя поправка. 01.07.2011 р. набув чинності Закон РП від 25 березня 2011 року «Про обмеження адміністративних бар’єрів для громадян та підприємців ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2011 р. №106, с. 622). Цим законом внесено наступні зміни:

у пункт 1 частини 1 статті 2 додано: «Швейцарської Конфедерації»;

у пункті 5 частини 1 статті 2 скасовано положення щодо здобуття вищої освіти з отриманням ступеня магістра зі спеціальності «Філологія» або закінчення магістратури з іншого напрямку та післядипломної освіти у сфері перекладу для цієї мови, та встановлено положення: «закінчення вищої освіти та отримання ступеня магістра або рівнозначного ступеня в державі, зазначеній у пункті 1»;

у статті 4 вилучено пункт 3, який передбачав, що «у разі отримання недостатнього результату з екзамену, кандидат на присяжного перекладача може подати нову заявку на допуск до складання екзамену не раніше ніж через рік після дати попереднього екзамену»;

зміст частини 2 статті 6: «Особа, яка отримала право працювати присяжним перекладачем, підлягає внесенню, за її заявою, до реєстру присяжних перекладачів, що ведеться міністром юстиції» викладено у наступній редакції: «Особа, яка склала присягу, зазначену в ч. 1, підлягає внесенню до реєстру присяжних перекладачів, що ведеться міністром юстиції на підставі закону».

Четверта поправка. 07.01.2015 набув чинності Закон РП від 27 вересня 2013 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2013 р., с. 1247). Зміни стосувалися статті 28: вилучено формулювання «що стосуються спрощеного провадження» у наступному положенні: «У справах, не врегульованих законом про порядок здійснення провадження щодо притягнення до професійної відповідальності, застосовуються положення Кримінального процесуального кодексу від 6 червня 1997 року ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» №89, с. 555 із змінами), що стосуються спрощеного провадження. Положення про приватного обвинувача, цивільного позивача, громадського представника, про досудове розслідування та про забезпечувальні заходи не застосовуються, за винятком покарання у вигляді штрафу».

П’ята поправка. 01.03.2015 р. набув чинності Закон РП від 28 листопада 2014 року «Про акти цивільного стану» ([Офіційний вісник Польщі:] «Дзеннік Устав» за 2014 р., с. 1741). Статтю 14 доповнено частиною 2 наступного змісту: «При перекладі імен та прізвищ з мов, які не використовують латинський алфавіт або використовують інші системи письма, перекладач здійснює транслітерацію або транскрипцію цих імен та прізвищ згідно з їхнім записом у проїзних документах чи їх копіях, а за відсутності таких документів – здійснює переклад відповідно до правил правопису, що діють у країні, де був виготовлений документ, який підлягає перекладу».