Закон РП «Про професію присяжного перекладача»

Бер 9, 2019

ЗАКОН

від 25 листопада 2004 р.

 «Про професію присяжного перекладача»

(Підготовлено на підставі:  [Офіційний вісник Польщі:] «Dziennik Ustaw» за 2017 р., с. 1505, за 2018 р

р. с. 1669. консолідований текст) Редакція станом на 24.02.2019 р.

 Розділ 1

Загальні положення

Стаття 1.

  1. Закон визначає умови і порядок набуття та втрати права на виконання професійної діяльності присяжного перекладача, а також принципи ведення такої діяльності.
  2. Положення цього Закону не застосовуються до перекладачів жестової мови та перекладачів інших систем спілкування, що не є природними мовами.

Розділ 2

Набуття та втрата права на виконання професійної діяльності присяжного перекладача

Стаття 2.

  1. Присяжним перекладачем може бути фізична особа, яка:
  • є громадянином Республіки Польща або громадянином однієї з держав-членів Європейського Союзу, держав-членів Європейської асоціації про вільну торгівлю (ЄАВТ) – сторін угоди про Європейську економічну зону, громадянином Швейцарської Конфедерації або громадянином іншої держави, якщо на підставі та засадах, передбачених законодавством Європейського Союзу має право на працевлаштування чи ведення індивідуальної господарської діяльності (самозайнятість) на території Республіки Польща, або, на принципах взаємності, є громадянином іншої держави; [Принцип взаємності – принцип міжнародного права, згідно з яким держава, що дотримується цього принципу, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов’язання – прим. перекладача]
  • володіє польською мовою;
  • має повну цивільну дієздатність;
  • не має судимості за вчинення умисного кримінального правопорушення, податкового правопорушення або за вчинення з необережності правопорушення проти безпеки господарської діяльності;
  • здобула вищу освіту;
  • позитивно склала іспит із перевірки вміння перекладати з польської мови на іноземну мову та з іноземної мови на польську мову, далі – «кваліфікаційний іспит».
  1. Знання польської мови підтверджується складанням кваліфікаційного іспиту.
  2. За рішенням міністра юстиції кандидат на присяжного перекладача може бути звільнений з вимоги здобуття освіти, передбаченої пунктом п’ятим частини першої, зокрема, коли кількість присяжних перекладачів певної мови є недостатньою для захисту суспільних інтересів і потреб правосуддя. Звільнення відбувається за заявою кандидата на присяжного перекладача, поданою не пізніше ніж за тридцять днів до дати іспиту.

Стаття 3.

  1. Для проведення кваліфікаційного іспиту скликається Державна екзаменаційна комісія, далі – «Комісія».
  2. Комісії скликається та розпускається на підставі рішення міністра юстиції.
  3. Комісія складається з одинадцятьох членів, які мають спеціальні знання у галузі іноземних мов та перекладацьких технік, яка складається з:
  • чотирьох викладачів університету, які проводять заняття за спеціальністю «Філологія», визначених міністром вищої освіти і науки;
  • трьох присяжних перекладачів, які є членами асоціацій перекладачів, визначених цими асоціаціями;
  • трьох членів, визначених міністром юстиції;
  • одного члена, визначеного міністром з питань праці.
  1. Строк повноважень членів Комісії становить чотири роки.
  2. Міністр юстиції, за зверненням Комісії, може призначити не більше двох консультантів, які відповідають вимогам для членів Комісії, для участі у проведенні іспиту з конкретної мови.
  3. Члени Комісії та консультанти, про які йдеться у пункті п’ятому, мають право на винагороду за участь у роботі Комісії, а також право на компенсацію витрат за проїзд та проживання відповідно до положень про компенсацію витрат на службове відрядження у межах країн для працівників бюджетної сфери, зайнятих у державних органах чи органах місцевого самоврядування.
  4. Член Комісії може бути відкликаний до закінчення строку повноважень з підстав невиконання обов’язків члена, неможливості їх виконання чи відмови від членства.
  5. Міністр юстиції забезпечує Комісію обслуговуючим персоналом.
  6. Міністр юстиції приймає постанову, у якій визначає порядок роботи Комісії та розмір винагороди для членів Комісії та консультантів за участь у її роботі таким чином, аби забезпечити належну роботу Комісії з підготовки та проведення екзамену, з урахуванням її обсягу та навантаженням.

Стаття 4.

  1. Кваліфікаційний іспит на присяжного перекладача складається з двох частин:
  • письмового перекладу з польської на іноземну мову та з іноземної мови на польську мову;
  • усного перекладу з польської мови на іноземну мову та з іноземної мови на польську мову.
  1. Кваліфікаційний іспит на присяжного перекладача вважається складеним у разі отримання позитивних оцінок з обох частин іспиту, передбаченого частиною першою.
  2. (виключено)
  3. Витрати на проведення іспиту, включаючи оплату за іспит, покриваються кандидатом на присяжного перекладача.
  4. Оплата за іспит перераховується до державного бюджету.
  5. Міністр юстиції приймає постанову у якій встановлює розмір оплати за іспит, що сплачується кандидатом на присяжного перекладача, з урахуванням фактичних витрат на організацію та проведення екзамену.
  6. Міністр юстиції приймає постанову, у якій встановлює детальні умови проведення письмової та усної частин екзамену, з урахуванням обов’язку перевірки вміння перекладати процесуальних та офіційних документів, а також юридичних текстів.

Стаття 5.

  1. Особа, яка склала іспит, передбачений частиною першою статті 4, має право виконувати професійну діяльність присяжного перекладача.
  2. Право на виконання професійної діяльності присяжного перекладача підтверджується свідоцтвом, виданим міністром юстиції.

Стаття 6.

  1. Особа, яка набула право на виконання професійної діяльності присяжного перекладача, може виконувати цю діяльність після складення присяги та внесення запису у реєстр присяжних перекладачів.
  1. Відомості про особу, яка склала присягу, передбачену частиною першою, вносяться у реєстр присяжних перекладачів, який ведеться міністром юстиції на підставі закону.
  2. Міністр юстиції приймає постанову, у якій визначає зразок свідоцтва, передбаченого частиною другою статті 5, а також спосіб ведення реєстру присяжних перекладачів, з урахуванням можливості ведення цього реєстру в електронній формі.

Стаття 7.

  1. Присяжний перекладач складає присягу перед міністром юстиції такого змісту:

«Усвідомлюючи значення своїх слів та відповідальність перед законом, урочисто присягаю добросовісно та неупереджено виконувати покладені на мене завдання присяжного перекладача, зберігаючи охоронювану законом таємницю, а також у своїй діяльності керуватися чесністю та професійною етикою».

  1. Після складення присяги, присяжний перекладач ставить підпис під її текстом.

Стаття 8.

  1. Запис присяжного перекладача у реєстрі містить відомості про:
  • ім’я та прізвище;
  • дату і місце народження;
  • громадянство;
  • місце проживання;
  • адресу для листування;
  • дату набуття права на виконання професійної діяльності присяжного перекладача;
  • номер свідоцтва присяжного перекладача;
  • мову або мови, стосовно яких присяжний перекладач має право виконувати діяльність;
  • відомості про покарання у зв’язку з притягненням присяжного перекладача до професійної відповідальності;
  • відомості про наукові ступені, вчені звання, ступені у галузі мистецтва та почесні звання у галузі мистецтва.
  1. Перекладач зобов’язаний повідомити про зміну даних, які підлягають внесенню до реєстру, протягом тридцять днів з моменту настання обставин, на основі яких виникли ці зміни. До заяви долучаються чи пред’являються документи, на підставі яких вносяться зміни у записі.

Стаття 9. (виключено)

Стаття 10.

Міністр юстиції надає доступ до даних реєстру присяжних перекладачів, за винятком відомостей, передбачених пунктом другим, четвертим та дев’ятим частини першої статті 8, у Бюлетені публічної інформації, створеному на підставі положень про доступ до публічної інформації.

Стаття 11.

  1. За рішенням міністра юстиції діяльність присяжного перекладача стосовно виконання ним професійних обов’язків призупиняється строком на п’ять років з підстав невиконання такої діяльності протягом 3 років з дати останнього запису.
  2. За рішенням міністра юстиції виконання професійних обов’язків присяжного перекладача призупиняється на прохання останнього, на період, вказаний у заяві, але не довше ніж на п’ять років.
  3. Протягом періоду призупинення діяльності, міністр юстиції може, за обґрунтованою заявою присяжного перекладача, скасувати рішення, передбачене частиною першою та другою.

Стаття 12.

За рішенням міністра юстиції, запис присяжного перекладача видаляється з реєстру, передбаченого частиною першою статті 6, у разі:

  • смерті;
  • невідповідності вимогам, які передбачені пунктом першим, третім та четвертим частини першої статті 2;
  • заяви присяжного перекладача;
  • набрання законної сили рішення про позбавлення права виконувати діяльність присяжного перекладача;
  • закінчення строку призупинення, передбаченого частиною першою та другою статті 11.

Розділ 3

Засади виконання професійної діяльності присяжного перекладача

Стаття 13.

Присяжний перекладач має право:

  • перекладати та завіряти переклади з іноземної мови на польську мову, з польської мови на іноземну мову, а також перевіряти та завіряти переклади, зроблені іншими особами у межах цих мов;
  • завіряти копії документів іноземною мовою, перевіряти та завіряти копії документів іноземною мовою, зроблені іншими особами;
  • виконувати усний переклад.

Стаття 14.

  1. Присяжний перекладач зобов’язаний:
  • виконувати доручені йому завдання з особливою ретельністю і неупередженістю, відповідно до положень законодавства;
  • зберігати таємницю стосовно фактів та обставин, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням перекладу;
  • постійно підвищувати професійну кваліфікацію.
  1. Виконуючи переклад імен та прізвищ з мов, які не записані латинським алфавітом або використовують інші системи письма, перекладач повинен транслітерувати або транскрибувати ці імена та прізвища згідно з їхнім записом у документах, що дають право на перетин кордону чи їх копіях, а у разі браку таких документів – перекласти відповідно до правил правопису, чинних у країні видачі документа, що підлягає перекладу.

Стаття 15.

Присяжний перекладач не може відмовити виконання перекладу у провадженні, яке ведеться на підставі закону, на вимогу суду, прокурора, поліції та органів державної адміністрації, крім випадків, якщо існують поважні причини, що обґрунтовують відмову.

Стаття 16.

  1. Винагорода за роботу присяжного перекладача визначається за домовленістю між перекладачем та замовником перекладу, з урахуванням положень частини другої та третьої.
  2. Міністр юстиції приймає постанову, у якій встановлює ставки винагороди за роботу присяжного перекладача, виконану на вимогу суб’єктів, перелічених у статті 15, з урахуванням рівня складності та обсягу перекладу.
  3. Міністр юстиції приймає постанову, у якій встановлює максимальні ставки за роботу присяжних перекладачів, відмінні від зазначених у частині другій, з урахуванням рівня складності та обсягу роботи.

Стаття 17.

  1. Присяжний перекладач веде реєстр, у якому робить записи про виконану роботу, передбачену статтею 13.
  2. Реєстр містить відомості про:
  • дату прийняття замовлення та повернення документа разом з перекладом;
  • найменування замовника даного перекладу;
  • опис документа, який підлягає перекладу, із зазначенням назви, дати та номеру документа, мови, якою він складений, особи або установи, яка склала документ, а також примітки про вид, форму та стан документа;
  • вказівку про вид виконаної дії, мову перекладу, кількість сторінок перекладу та виданих примірників;
  • інформацію про усний переклад із зазначенням дати, місця, обсягу і тривалості перекладу;
  • сума винагороди за переклад;
  • відомості про відмову у виконанні перекладу для суб’єктів, передбачених статтею 15, що містить дату відмови, найменування органу, що вимагає виконання перекладу, та причини відмови у перекладі.

Стаття 18.

  1. Для завірення письмових перекладів та копій документів, присяжний перекладач використовує печатку, яка по колу містить дані про ім’я та прізвище перекладача, а всередині – вказівку про мову стосовно якої він має повноваження, а також номер у реєстрі присяжних перекладачів, передбаченого частиною другою статті 6. Печатка виготовляється Польським монетним двором на замовлення міністра юстиції за рахунок присяжного перекладача.

1a. Присяжний перекладач може завірити переклад або копію документа в електронній формі за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Копію електронного документа можна завірити лише на підставі оригіналу, перекладу або завіреної копії документа у письмовій формі.

1б. Міністр з питань економіки, за погодженням з міністром юстиції, може визначити у постанові додаткові технічні та організаційні умови для підтвердження та обробки даних, включених до кваліфікованих сертифікатів, виданих присяжним перекладачам, враховуючи необхідність ідентифікації присяжних перекладачів та керуючись необхідністю забезпечення належної безпеки електронного підпису при виконанні завдань присяжного перекладача.

  1. У всіх завірених перекладах та завірених копіях документів, які видає присяжний перекладач, вказується номер запису під яким цей переклад чи завірена копія знаходиться у реєстрі. У виконаних перекладах та завірених копіях також обов’язково зазначається чи зроблено це з оригіналу, з перекладу чи з копії, а також чи переклад або копія є завіреними і ким.

Стаття 19.

Присяжний перекладач, який отримав право виконувати діяльність, повинен надати зразок підпису та відтиск своєї печатки міністру юстиції, міністру з питань закордонних справ, а також компетентному воєводі за місцем проживання присяжного перекладача.

Стаття 20.

  1. Нагляд за діяльністю присяжних перекладачів здійснюють відповідні воєводи за місцем проживання присяжного перекладача у межах що стосується:
  • правильності та ретельності ведення реєстру;
  • отриманої винагороди, визначеної окремими положеннями, передбаченими частиною другою або третьою статті 16.
  1. Під час проведення перевірки, воєвода може вимагати від присяжного перекладача:
  • представлення реєстру;
  • надання письмових чи усних пояснень про виконані дії, в тому числі надання інформації, що міститься у реєстрі.
  1. У разі встановлення інформації про те, що присяжний перекладач не займається професійною діяльністю більше ніж 3 роки, воєвода повідомляє про це міністра юстиції.

Розділ 4

Професійна відповідальність присяжних перекладачів

Стаття 21.

  1. Присяжний перекладач, який не виконує обов’язків, передбачених частиною другою статті 8, статтею 14, статтею 15, частиною першою статті 17 та частиною другою статті 18, або який неналежно чи недбало виконує ці обов’язки, підлягає професійній відповідальності.
  2. У межах професійної відповідальності до присяжних перекладачів можуть застосовуватися наступні покарання:
  • зауваження;
  • догана;
  • грошове покарання у розмірі не менше ніж десята частина від середньої заробітної плати у галузях національної економіки за календарний рік, що передує видачі законного рішення у справі про професійну відповідальність присяжного перекладача, оголошеного головою Центрального статистичного управління в офіційному віснику Республіки Польща «Монітор Польскі» на підставі частини 1 (а) статті 20 Закону від 17 грудня 1998 року «Про пенсії за віком та пенсії по інвалідності з Фонду соціального страхування» ([Офіційний вісник Польщі:] «Dziennik Ustaw» за 2017 р., с. 1383 і 1386) і не перевищує цієї виплати.
  • призупинення права займатися професійною діяльністю присяжного перекладача на строк від трьох місяців до року;
  • позбавлення права займатися професійною діяльністю присяжного перекладача, з можливістю внесення заяви про повторне надання прав не раніше двох років після позбавлення такого права, з повторною здачею екзамену, передбаченого пунктом шостим частини першої статті 2.

Стаття 22.

  1. Строк давності притягнення присяжного перекладача до професійної відповідальності становить три роки з моменту вчинення дій, передбачених частиною першою статті 21.
  2. Якщо протягом строку, передбаченого частиною першою, відкрито провадження у справі про притягнення до професійної відповідальності присяжного перекладача, то строк давності продовжується на два роки від моменту закінчення трирічного строку.
  3. У випадку, якщо діяння одночасно має ознаки складу злочину або податкового правопорушення, то строк давності не може закінчитися раніше, ніж строк давності, передбачений у положеннях Кримінального кодексу від 6 червня 1997 року ([Офіційний вісник Польщі:] «Dziennik Ustaw» за 2016 року, с. 1137, зі змінами) або Кримінально-податкового кодексу від 10 вересня 1999 року ([Офіційний вісник Польщі:] «Dziennik Ustaw» за 2016 р., с. 2137, зі змінами).

Стаття 23.

  1. Покарання, накладене у зв’язку з притягненням присяжного перекладача до професійної відповідальності, підлягає скасуванню, якщо від дати набрання рішенням про таке покарання законної сили минуло:
  • два роки – у випадку покарань, передбачених пунктами першим та другим частини другої статті 21;
  • три роки – у випадку покарань, передбачених пунктами третім, четвертим та п’ятим частини другої статті 21.
  1. Після спливу строку давності – вважається, що покарання не накладалося; запис про накладення покарання вилучається з реєстру присяжних перекладачів.

Стаття 24.

  1. Провадження у справі про притягнення присяжного перекладача до професійної відповідальності розпочинається та ведеться Комісією з питань професійної відповідальності за заявою міністра юстиції чи воєводи.
  2. Суб’єкт, який замовив переклад, може звернутися до міністра юстиції або до воєводи з проханням ініціювати відкриття такого провадження.
  3. Провадження ведеться за участю особи стосовно якої воно було відкрите. Відсутність цієї особи без поважних причин не зупиняє провадження.
  4. Особа, зазначена в пункті третьому, може призначити своїм захисником присяжного перекладача, адвоката чи юрисконсульта.

Стаття 25.

  1. За результатами розгляду справи, Комісія з питань професійної відповідальності виправдовує присяжного перекладача від обвинувачення, визначає йому покарання або закриває провадження.
  2. Комісія з питань професійної відповідальності приймає рішення у формі ухвали, прийнятої абсолютною більшістю голосів за участю принаймні половини її членів.

Стаття 26.

  1. Рішення Комісії з питань професійної відповідальності може бути оскаржене присяжним перекладачем або особою, яка подала заяву про притягнення до професійної відповідальності, до апеляційного суду за місцем проживання присяжного перекладача.
  2. Рішення про закриття провадження може бути оскаржене міністром юстиції навіть у випадку, якщо він не подавав заяви про притягнення до професійної відповідальності.
  3. Рішення суду, яке набрало законної сили касаційному оскарженню не підлягає.

Стаття 27.

Орган, який виніс рішення негайно надсилає міністру юстиції завірену копію рішення суду, яке набрало законної сили про призначення покарання, передбаченого пунктом четвертим частини другої статті 21, для наступного вилучення запису про присяжного перекладача з реєстру.

Стаття 28.

У питаннях, не врегульованих Законом, стосовно провадження у справі про притягнення до професійної відповідальності, застосовуються положення Кримінального процесуального кодексу від 6 червня 1997 року ([Офіційний вісник Польщі:] «Dziennik Ustaw» за 2016 р. с. 1749, зі змінами). Положення про приватного обвинувача, цивільного позивача, громадського представника, досудове розслідування та заходи правового примусу не застосовуються, за винятком положень про грошове покарання.

Стаття 29.

  1. Міністр юстиції приймає рішення про скликання Комісії з питань професійної відповідальності, яка складається з дев’ятьох осіб, з яких четверо призначаються міністром юстиції, одна особа – міністром з питань праці, інші чотири особи – асоціаціями перекладачів.
  2. Члени Комісії з питань професійної відповідальності мають право на винагороду за участь у роботі Комісії, а також право на компенсацію витрат за проїзд та проживання відповідно до положень про компенсацію витрат за службове відрядження у межах країн для працівників бюджетної сфери, зайнятих у державних органах чи органах місцевого самоврядування.
  3. Міністр юстиції приймає постанову, у якій визначає порядок роботи Комісії з питань професійної відповідальності та розмір винагороди його членів, з метою забезпечення ефективної роботи Комісії, з врахуванням обсягу та навантаження, що пов’язано з проведенням провадження про притягнення до професійної відповідальності.

Розділ 5

Внесення зміни до чинного законодавства, перехідні та прикінцеві положення

Статті 30-32. (пропущено)

Стаття 33.

  1. Особи, які:
  • отримали право на виконання професійної діяльності присяжного перекладача до набрання чинності цим Законом, або
  • були призначені присяжним перекладачем на підставі положень, що діяли до дати набрання чинності цим Законом, але не склали присяги перед головою обласного суду – стають присяжними перекладачами у розумінні цього Закону, за умови внесення запису, за їхньою заявою, поданою протягом двох років з дня набрання чинності цього Закону, у реєстр присяжних перекладачів, що передбачений частиною другою статті 6. Особи, зазначені у пункті 2, перед внесенням запису у реєстр присяжних перекладачів, зобов’язані скласти присягу перед міністром юстиції відповідно до статті 7.
  1. До заяви, передбаченої частиною першою, присяжний перекладач повинен долучити довідку, що підтверджує факт призначення його присяжним перекладачем, видану головою суду, при якому діяв перекладач.
  2. Положення частини першої не поширюється на присяжних перекладачів жестової мови.
  3. Особи, зазначені у частині першій, можуть виконувати професійну діяльність присяжного перекладача та використовувати попередні печатки присяжних перекладачів до моменту внесення запису у реєстр присяжних перекладачів та отримання печатки присяжного перекладача, але не довше ніж протягом трьох років з дати набрання чинності цього Закону.

Стаття 34.

Протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, міністр юстиції скликає Комісію, передбачену статтею 3.

Стаття 35.

Закон набирає чинності через тридцять днів з дня його оприлюднення. [Закон був оприлюднений 27 грудня 2004 року].

Kategoria: Без категорії